Еволюція захисту принтерів та картриджів

Ось як виробники принтерів і картриджів з часом почали створювати технічні, юридичні та програмні бар’єри, щоб обмежити використання сумісних або заправлених картриджів. Це історія еволюції методів контролю, контраверсій і реагування споживачів.

Ранні підходи

Ще на початку розвитку картриджних принтерів виробники заробляли не на самих пристроях, а більше на продажу витратних матеріалів. Іноді принтери навіть продавались без заробітку. Тому перші “захисти” були фізичними: унікальні форми картриджів, різні кріплення, подвійні стінки, штифти, які складно було скопіювати чи передати. Все це ускладнювало процес заправки картриджів, але не унеможливлювало його. Також використовували такий хімічний склад чорнил, який добре працював з їх принт-головками, а сумісні чорнила давали гіршу якість або викликати проблеми, в чому виробник звинувачував сторонніх постачальників. Таким чином клієнт мав дилему - зекономити зараз і пізніше мати проблему з принтером, або купувати завжди оригінальні чорнила і не мати проблем з принтером.

Застосування електронних чипів

Зрозумівши, що фізичні способи не сильно допомагають, виробники почали вбудовувати в картриджі електронні чіпи, які контактували з принтером. Коли людина вставляє картридж, принтер перевіряє чи то картридж “рідний” - із правильним чипом, з правильним кодом аутентифікації. Якщо чіп відсутній або не відповідає очікуванням, принтер може відмовитися друкувати чи обмежити функціонал; показувати попередження, що “неофіційні картриджі” можуть пошкодити принтер. Цей захист дав тимчасовий результат. Через півроку народні умільці навчились перепрограмовувати чіпи так, що використаний картридж знову сприймався як новий. Для заправників картриджів це стало додатковим джерелом доходу - крім заправки картриджів клієнт тепер ще й мав заплатити за розблокування чіпу.

Чіпи пережили довгу еволюцію розвитку та змін. Їх було декілька поколінь і типів. Але завжди знаходився спосіб обходу - чи то перепрограмування чіпа, чи перепрошивка принтера, чи встановлення неоригінального чіпу, який працював як оригінальний.

Юридичний захист

Виробники друкуючої техніки використовують патенти та закони про захист інтелектуальної власності, щоб протидіяти стороннім виробникам сумісних чипів. Застосовуються вимоги “post-sale restrictions”, що значить, що після продажу картридж призначений лише для одноразового використання. Також в умовах продажу техніки вказується, що гарантія може анулюватись при використанні сумісних картриджів. Є приклад судової справи виробника Lexmark проти відомого розробника сторонніх компонентів Static Control Components. Lexmark розробив систему, де картриджі мають автентифікаційний чіп і юридично захистив його одноразове використання. Static Control згодом виготовив сторонні чіпи-замінники на цю техніку. Це призвело до серйонзних судових справ.

Сучасні тенденції

Починаючи з середини 2010-х, виробники почали активно використовувати “firmware updates” (оновлення програмного забезпечення принтера) для блокування використання картриджів із неофіційним чіпом та змін у перевірці автентичності після виробництва картриджів. У деяких випадках спрацьовую “динамічний захист” (dynamic security), коли принтер спочатку приймає сумісний картридж, але після оновлення ПЗ блокує його. Такий підхід використовує компанія HP. Також виробники можуть через оновлення змінювати характеристики картриджа: наприклад, “відключати” функції, якщо картридж “ідентифікований” як сторонній, або сповіщення, що принтер не може підтвердити оригінальність чорнила, тому якість друку не гарантована.

Контраверсії та спротив

Такі заходи не пройшли без критики. Споживачі і організації захисту прав споживачів заявляють, що такі заходи обмежують право вибору. Також витрати на експлуатацію принтерів стають значно більшими. Деякі юристи заявляють що такий підхід може порушувати закони про антимонопольне регулювання або права післяпродажу (right to repair). Є кілька судових справ де HP у різних країнах виплатив компенсації за блокуванням сторонніх картриджів.